Волонтери - люди із "великим" серцем!

Багато років Україна не знала війни, саме війна не обійшла нашу державу тепер. Ще майже півтора року тому,ми не вживали багатьох слів, пов`язаних із війною, тепер майже кожну родину так чи інакше опалило полум`я військових дій. Сьогодні слова «Слава Україні- Героям слава», набули нового змісту.

Наразі вже точно розуміємо ,кому адресовані ці слова, і  ні в кого немає сумнівів, що це герої - хлопці,що зі зброєю у руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Дійсно, велику роботу проводять саме волонтери, люди з чуйним серцем і високим почуттям відповідальності. Отож 5 грудня весь світ віддає свою шану та повагу людям із великим серцем, яких шанують за добровільну допомогу, надану нашим воїнам-захисникам.

Основним напрямком в роботі Оникіївської школи  є військово- патріотичне виховання учнів. Цьому свідчить і наша волонтерська робота.

1. Допомагали людям похилого віку,зокрема Животовському М. Л., що має статус «Дитина війни».

2.Провели акцію «Солдатам АТО» (збирали для них теплі речі,виготовляли обереги,  писали листи, малювали малюнки,передавали прапор України з побажаннями для солдат.

3.Зустріч з волонтером Бурко.

Минуле стукає в наші серця... (до річниці голодоморів в Україні)

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Було запроваджено День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, який щороку відзначається у четверту суботу листопада. Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-1933 років оникіївці присвятили  усний журнал «Минуле стукає в наші серця».

За традицією разом з представниками сільської ради, односельцями відбувся мітинг "Схиляємо голови в скорботі "

Річниця Революції Гідності. Зустріч з учасником АТО

У глибину століть сягає трагічна історія нашого народу. На наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги:і турки, і татари, і поляки. Руйнували, палили села і міста, забирали в полон українських дівчат, міцних хлопців, яких потім продавали на невільницьких ринках, а старих людей просто безжально вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але український народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилося козацтво. Вони стерегли кордони, воювали, захищаючи не лише власні інтереси. А й інтереси інших країн. Козаки були неперевершеними майстрами військової справи свого часу. Слава про волелюбних українських предків живе і донині.

Ми знаємо, що нашу країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою.

Памʼять нескінченна книга, в якій записано все: І життя людини, і життя країни. Багато сторінок  написано кривавим і чорним.  Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932 – 1933 років.

Можна замести сліди злочину, можна засекретити на роки архівні документи, можна переписати історію, а чи можна знищити народну пам'ять? Ні. З правдою нічого не вдієш.

Солдати Другої Світової війни на смерть стояли за кожен метр своєї землі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб блокадному Ленінграду, вмирали в концтаборах . І ніхто не стояв за ціною.

Афганська війна… Не можна забути оту згорьовану неньку, оту ранню сивину, оті гіркі сльози над цинковими гробами.

Війна змінює кожного: когось робить кращими, когось гіршими.

Сьогоднішні події в Україні не дають спати кожному українцю. Війна на сході нашої країни – це велика кривава рана, яка залишиться назавжди в нашій пам'яті, в історії України. Про це розповідають очевидці.

Так, учні 9 класу провели зустріч з Учасником АТО, який нещодавно повернувся додому. Це Паливода Сергій Миколайович.

Про відзначення Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників

В школі були проведені тематичні години спілкування «В їх житті була війна» , «А памʼять священна», літературна подорож «Дорогами війни»,  «Солдати війни» .  Учні 6 класу провели класну годину на тему «В житті завжди є місце подвигу». Тут більше говорили про учасників  АТО. 

Наш односельчанин Рейнгардт Микола Іванович, він же і опікун учениці 6 класу Рейнгардт Діани Олександрівни, на даний час перебуває в АТО. На кілька днів він приїхав додому з прапором, який передали його товариші  для Оникіївської школи. На цьому прапорі найщиріші побажання Миколі Івановичу від товаришів.

У 7 класі була година спілкування на тему «Друга Світова війна в історії вулиць нашого села». Діти розповідали про ветеранів війни, які проживали на їхній вулиці.

З учнями 5 класу проведена бесіда на тему «Кіровоградщина в роки війни»

 Провели загальношкільну лінійку на тему «А памʼять священна…», де діти розповіли про хід подій по визволенню України від німецько – фашистських загарбників

Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. Хвилиною мовчання вшанували ми пам’ять загиблих. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

Сьогодні ми маємо низько вклонитися поколінню, яке носить статус війни. Багато з них не дожили до цього дня, а 2 учасники війни перебувають у немічному стані, тому ми поздоровили  ветеранів війни з цим святом вітальними листівками, які передали їхнім рідним.